Незалежна оцінка

Цінний папір (ЦП)– це документ, що засвідчує майнові права його власника з дотриманням установленої форми й обов'язкових реквізитів. Під поняттям цінного паперу також розуміють документ, що приносить доход його власникові у вигляді дивідендів.

Цінні папери можуть бути емітовані державними органами, фінансовими інститутами (біржами, банками), підприємствами й організаціями.
Розрізняють:
- боргові ЦП (облігації, векселі) відносяться до грошових цінних паперів, що засвідчують грошові права;
- похідні ЦП (опціони, ф'ючерси), відносяться до товарних цінних паперів, що засвідчують речові права;
- дольові ЦП (звичайні і привілейовані акції) засвідчують і грошові й речові права власника.

Оцінка вартості цінних паперів проводиться при здійсненні угод купівлі-продажу, реструктуризація підприємства, внесення у статутний капітал підприємств, визначення вартості застави при кредитуванні, при передачі цінних паперів у довірче керування, для визначення поточної ринкової вартості компаній і їх активів. й т.д.

При проведенні експертизи велике значення має вид ЦП, його емітент, наявність біржового котирування або присутність даного ЦП на фінансовому ринку. Якщо ЦП, які потрібно оцінити, котируються на відкритому ринку, то визначення їх вартості й оформлення звіту займає 2-3 дні. Якщо ЦП не має біржових котирувань, а також відсутня інформація про ціни купівлі-продажу на відкритому фінансовому ринку, то оцінка таких цінних паперів проводиться на основі аналізу поточної кон'юнктури фінансового ринку, прибутковості оцінюваного ЦП і даних про надійність емітента й стабільність його фінансового становища. У цьому випадку оцінювач проводить дослідження фінансового стану емітента за даними бухгалтерської звітності й визначає ставку додаткового дисконту, що відображає ступінь ризику вкладення коштів у даний ЦП.

Точна вартість і строки проведення оцінки цінних паперів визначаються оцінювачем при первинному ознайомленні із завданням на проведення оцінки й залежать також від повноти проведення оцінки, проведення переоцінки основних фондів, коригування вартості дебіторської заборгованості, проведення повного або поверхневого фінансового аналізу й т.д.